ГІМНАЗІЯ

Портфоліо вчителя.  

Портфоліо в перекладі з французької означає «викладати», «формулювати», «нести» і «лист», «сторінка» або «досьє», «збірник досягнень»; у перекладі з італійської означає «папка з документами» «папка спеціаліста». (Словник іноземних слів)

   Загальна середня освіта є основним пріоритетним направленням в освітній політиці країни, а педагог — один з тих, хто втілює її в життя.

   Сучасна школа в умовах переходу на національну модель освіти потребує «нового» типу вчителя — такого, що творчо думає, володіє сучасними методами і технологіями освіти, прийомами психолого-педагогічної діагностики способами самостійного конструювання педагогічного процесу в умовах конкретної практичної діяльності, умінням прогнозувати свій кінцевий результат.

Проблема становлення і розвитку професіоналізму є загально-державною проблемою, вирішенню якої відводиться пріоритетне направлення. Не випадково основною метою освіти стає не проста сукупність знань, умінь і навиків, а заснована на них особиста, соціальна і професійна компетентність — уміння самостійно добувати, аналізувати і ефективно використовувати інформацію, уміння раціонально й ефективно жити і працювати на світі, що швидко змінюється.

   Вчитель є головною дійовою особою будь-яких шкільних перетворень, які вимагають від нього переорієнтації його діяльності на нові педагогічні цінності, що, у свою чергу висвічує одну з основних проблем в роботі по підвищенню профмайстерності педагогів — формування дослідницької культури.

   Сьогодні вчитель поставлений в такі умови, коли опанування дослідницьких навиків виступає обов'язковою умовою його формування як педагогічного суб'єкта згідно новій парадигмі і методології освіти. Лише з таким педагогом можна говорити про якісну освіту, оскільки якість освіти— це показник розвитку суспільства, національної культури, національної самосвідомості.

   Сьогодні існує багато підходів до формування навиків рефлексії (самооцінки) у вчителя. Вчителя не заженеш у формулу «знання — уміння — навики», і немає інструменту, яким можна виміряти все благородство душі вчителя, неповторні моменти його творчості в учбовому процесі, що повторюється. Нічим не вимірюються в праці вчителя і осяяння, які не виникають ні з чого і нізвідки, а готуються всім попереднім досвідом вчителя, його безконечними діалогами з самим собою.

   З іншого боку, у вчителя повинно бути «досьє успіхів», в якому відбивається все радісне, цікаве і гідне з того, що відбувається в житті вчителя. Таким «досьє успіхів» може стати «портфоліо педагога».

   Кожним педагогом в рамках спільної методичної теми ведеться власне дослідження за індивідуальною темою. Результати цієї роботи узагальнюються на засіданнях гімназичних і міських методичних об'єднань, публікуються статті в збірках і педагогічних виданнях. У кожного вчителя гімназії є науково-методична тека (портфоліо), в якій зібрана по розділах вся інформація про діяльність педагога, його досягнення, хід роботи над дослідницькою темою.

   Конкурентноспроможність людини на ринку праці, як відомо, багато в чому залежить від його здатності опановувати нові технології, адаптуватися до умов праці, що змінюються, тому важливе використання технології «портфоліо вчителя» для педагогічного колективу, особливо для вчителів, що знов атестуються.

   Коли ми говоримо про педагогічні технології, часто виникає образ технократичного феномену. Само слово «технологія» дійсно прийшло з технічного (а швидше виробничого) світу, хоча і сталося від грецького techne — мистецтво, майстерність, уміння. Роль нових технологій швидше слід розглядати як необхідну умову інтелектуального, творчого і етичного розвитку.

Згідно сучасних словників, портфоліо — це повна збірка власних досягнень, своєрідне досьє. Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті вчителем у всіляких видах діяльності: навчальній, виховній, творчій, методичній, дослідницькій.

Вимоги до оформлення портфоліо і принцип роботи

1. Системність і регулятивність самомоніторингу.

2. Достовірність.

3. Об'єктивність.

4. Націленість автора на самовдосконалення.

5.Структуризація матеріалів, логічність і лаконічність всіх письмових пояснень.

6. Акуратність і естетичність оформлення.

7. Цілісність, тематична завершеність представлених матеріалів.

8. Наочність результатів роботи.

9. Технологічність.

Пропонуємо можливі розділи портфоліо.

Розділ 1. Спільні відомості про вчителя

Даний розділ включає матеріали, що відображають досягнення вчителя в різних областях:

• прізвище, ім'я, по батькові, рік народження;

• освіта (що і коли закінчив, отримана спеціальність і кваліфікація за дипломом);

• трудовий і педагогічний стаж роботи в даному ВО;

• підвищення кваліфікації (назва структури, де прослухані курси, рік, місяць, проблематика курсів);

• копії документів, підтверджуючих наявність вчених і почесних звань і ступенів;

• найбільш значимі урядові винагороди, грамоти, листи подяки;

• дипломи різних конкурсів;

• інші документи на розсуд того, хто атестується.

Цей розділ дозволяє судити про процес індивідуального розвитку педагога.

Розділ 2. Результати педагогічної діяльності

В цей розділ поміщаються:

• матеріали про результати освоєння учнями навчальних програм і сформованості у них ключових компетентностей з предмету, що викладається;

• порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за 5 років на підставі контрольних зрізів, участі вихованців в шкільних та інших олімпіадах, конкурсах;

• результати проміжної і підсумкової атестації учнів;

• зведення про наявність медалістів;

• відомості про вступ до вузів за фахом і тому подібне.

Матеріали даного розділу повинні давати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності вчителя, що атестується, за певний період.

Розділ 3. Науково-методична діяльність

В цей розділ поміщаються методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога:

• обґрунтування вибору того, хто атестується навчальної програми і комплекту навчально-методичної літератури;

• обґрунтування вибору того, хто атестується використовуваних освітніх технологій;

• обґрунтування вживання тим, хто атестується в своїй практиці тих або інших засобів педагогічної діагностики для оцінки освітніх результатів;

• використання інформаційно-комунікативних технологій в навчальному процесі, технологій навчання дітей з проблемами розвитку і т. п.;

• робота в методичному об'єднанні, співпраця з районним методичним центром, вузами та іншими установами;

• участь в професійних і творчих педагогічних конкурсах;

• участь в методичних і наочних тижнях;

• організація і проведення семінарів, «круглих столів», «майстер-класів і т. п.;

• проведення наукових досліджень;

• розробка авторських програм;

• написання рукописів кандидатської або докторської дисертації;

• підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті;

• інші документи.

Розділ 4. Позаурочна діяльність

Розділ містить документи:

• список творчих робіт, рефератів навчально-дослідницьких робіт, проектів, виконаних учнями по предметах;

• список переможців олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних марафонів та ін.;

• сценарії позакласних заходів, фотографії і відеокасети із записом проведених заходів (виставки, наочні екскурсії, КВК, брейн-ринги і т. п.);

• програми роботи кружків і факультативів;

• інші документи.

Розділ 5. Навчально-матеріальна база

В цьому розділі поміщається виписка з паспорту учбового кабінету (при його наявності):

• список словників та іншої довідкової літератури по предметах;

• список наочних посібників (макети, таблиці, схеми, ілюстрації, портрети та ін.);

• наявність технічних засобів навчання (телевізор, відеомагнітофон, музичний центр, діапроектор та ін.);

• наявність комп'ютера та комп'ютерних засобів навчання (програми віртуального експерименту, контролю знань, мультимедійні підручники і т. п.);

• аудіо- і відеопосібники;

• наявність дидактичного матеріалу, збірок завдань, вправ, прикладів рефератів і творів та ін.;

• показники якості навченості учнів;

• інші документи за бажанням вчителя. Основна мета портфоліо — оцінювання роботи вчителя за темою самоосвіти, характеру його діяльності, відстежування творчого і професійного зростання вчителя, сприяння формуванню навиків рефлексії (самооцінки). Структура портфоліо може бути всілякою.

Коментар до портфоліо має бути вдумливим, таким, що відображає власні думки вчителя відносно його діяльності, дає повну картину творчого зростання педагога. Він може бути представлений у вигляді окремого листа читачеві, виступу, короткого параграфа з вираженням своїх думок, пояснювальної записки і так далі.

   У документах збираються матеріали, що регламентують роботу педагога (положення про єдиний орфографічний режим, ведення і перевірку зошитів, норми оцінки та ін.).

   У творчому досьє представлені збірки різних творчих, проектних, дослідницьких робіт вчителя, опис його авторських методик, розробок, програм; а також дані про основні направлення його творчої активності, участі в наукових конференціях, конкурсах, педагогічних читаннях, проходження курсів підвищення кваліфікації; карта творчого зростання та ін.

   У діагностиці успішності вчителя містяться результати оцінки і самооцінки педагога: особистості вчителя, педагогічної діяльності, педагогічного спілкування, якості освітнього процесу (аналіз роботи за 5 років: зрізи знань, підсумки успішності, учбове навантаження вчителя, програмний банк, використання сучасних технологій, результати олімпіад, план розвитку кабінету).

   Відгуки включають характеристики відношення педагога до різних видів діяльності, представлені адміністрацією, колегами, батьками, а також самоаналіз діяльності педагога: відгук про творчу роботу, виступ на НПК, педагогічних читаннях, педрадах та ін., рецензія на статтю, методичний бюлетень про проведені відкриті уроки, висновок про якість виконаної роботи (творчої, дослідницької), резюме, підготовлене педагогом, з оцінкою власних професійних досягнень.

   Підходи до побудови портфоліо можуть бути всілякими залежно від індивідуальних особливостей вчителя. Важливо, щоб вчитель проаналізував свою роботу, власні успіхи, узагальнив і систематизував педагогічні досягнення, об'єктивно оцінив свої можливості і побачив способи подолання труднощів і досягнення вищих результатів.

Рекомендації щодо форми плану роботи

шкільної предметної методичної комісії (об’єднання)

1.Сторінка

• Науково-методична проблема області, міста, району («Педагогічні стратегії розвитку інноваційної особистості»).

• Проблема РМО.

• Проблема закладу освіти.

• Проблема ШМО.

• Мета роботи МО.

• Пріоритетні напрями роботи ШМО.

Розділ І. Вступ

Аналіз роботи ШМО за попередній навчальний рік, завдання на новий навчальний рік.

Розділ ІІ. Орієнтована тематика засідань ШМО

1 засідання (організаційно-інструктивне) до 5 вересня

1. Про виконання плану роботи ШМО за минулий рік та обговорення плану роботи ШМО на поточний навчальний рік.

2. Аналіз навчальних програм, підручників на 200__ /200__ н.р.

3. Опрацювання інструктивно-методичних матеріалів.

4. Забезпечення навчально-виховного процесу в навчальному закладі. Реалізація профільного навчання.

5. Готовність предметних кабінетів до роботи в новому навчальному році.

6. Розподіл доручень між членами ШМО, завдання членам ШМО.

7. Вироблення рекомендацій.

2 засідання жовтень-листопад

1. Робота вчителів щодо виконання програми «Творча обдарованість».

2. Стандартизація математичної освіти. Реалії та перспективи («Діалог позицій»).

3. Інформація про атестацію вчителів.

4. Навчально-методичне забезпечення та його ефективне використання в навчально-виховному процесі .

5. Результативність позакласної роботи з предметів. Підготовка учнів до І та ІІ етапів предметної олімпіади.

6. Огляд новинок методичної, психолого-педагогічної літератури.

7. Психологічний тренінг.

8. Підготовка до предметного тижня.

9. Завдання членам ШМО.

10. Вироблення рекомендацій.

3 засідання Грудень – січень

1. Шляхи вдосконалення роботи вчителів щодо підвищення ефективності в набутті учнями міцних знань, освітніх компетенцій. Аналіз контрольних семестрових робіт, обговорення рекомендацій щодо поліпшення якості освіти.

2. Аналіз роботи предметної секції шкільного наукового товариства. Підготовка учнів до інтелектуальних конкурсів і змагань..

3. Творчий портрет вчителя, який атестується . «Ярмарок педагогічних ідей».

4. Підсумки участі учнів у І і ІІ етапі олімпіади.

5. Завдання членам ШМО.

4 засідання лютий-березень

1. Особливості вивчення предмета в класах філологічного і фізико-математичного профілів (з досвіду роботи).

2. Організація повторення і систематизації знань учнів (вернісаж педагогічних сюжетів).

3. Актуальний інструктаж. Про підготовку до ДПА.

4. Палітра педагогічного досвіду. Затвердження відгуків про роботу вчителів, які атестуються .

5. Підготовка матеріалів до тижня науки.

6. Завдання членам ШМО.

5 засідання квітень – травень

1. Методичний практикум. Спец курси і факультативи з предмета як шлях до свідомого вибору майбутньої професії .

2. Освітній орієнтир –програма з предмета (аналіз виконання навчальних програм). Моніторинговий аналіз річних контрольних робіт.

3. Студія «Педагогічні відкриття». Звіти вчителів про самоосвітню діяльність.

4. Підсумки роботи ШМО за рік.

5. Панорама методичних перспектив . Обговорення пропозицій щодо планування роботи предметної методичної комісії (об’єднання) на наступний навчальний рік.

6. Актуальний інструктаж. Про організацію і проведення ДПА.

Розділ ІІІ. Заходи щодо підвищення фахової майстерності педагогів

1. Вивчення, вдосконалення та впровадження ППД.

2. Ознайомлення з новою методично, педагогічною, психологічною, довідниковою літературою.. Огляди «Радимо прочитати».

3. Проведення круглих столів, конференцій педагогічних читань.

4. Проведення презентацій педагогічних наробок учителів-членів ШМО.

5. Проведення творчих звітів (портретів) учителів, які атестуються.

6. Участь у семінарах-практикумах школи, району, міста.

7. Організація роботи щодо вироблення кожним учителем особистого стилю проведення уроків, власного реноме та іміджу.

Розділ ІV. Контроль за станом навчальних досягнень учнів.

1. Проведення моніторингових досліджень якості предметної освіти учнів (вересень, грудень, квітень –травень, ДПА –червень).

2. Аналіз семестрових статистичних звітів учителів.

3. Вивчення стану викладання предмета: фронтально – за циклограмою роботи закладу, тематично – за річним планом роботи.

4. Систематичне проведення взаємоперевірки учнівських зошитів, навчальних кабінетів.

5. Аналіз стану функціонування спецкурсів і факультативів.

6. Проведення громадських оглядів знань учнів, конкурсів на кращий учнівський зошит.

Розділ V. Проблемні питання над розв’язанням яких поглиблено працюють вчителі

Вчителі обирають методичні і фахові теми для індивідуального опрацювання , які розглядаються на засіданні ШМО і затверджуються на методичній раді школи. Дані заносяться до таблиці.

№ п\п  ПІП вчителя  Педагогічний стаж   Результати останньої атестації       Методична проблема над якою працює вчитель          Форма завершення роботи  Фахова проблема,

над якою працює вчитель   Форма завершення роботи

Розділ VІ. Організація позакласної роботи

У 200__ -200__н.р. відповідно до річного плану роботи школи згідно із завданнями обласної науково-методичної проблеми «Педагогічні стратегії розвитку інноваційної особистості», проблеми роботи школи, проблеми предметної методичної комісії (об’єднання) з урахуванням напрямів розвитку освіти МО вчителів передбачає проведення таких позакласних заходів:

№.п\п  Зміст позакласної роботи    Термін проведення   Примітка

Розділ VІІ. Графік проведення відкритих уроків

ПІП вчителя  Клас    Предмет         Тема уроку,

заходуТермін проведення   № кабінету, де проводиться           Примітка

Розділ VІІІ. Графік проведення навчальної практики і навчальних екскурсій

Предмет         Зміст, тема     Клас    Учитель         Дата проведення       Кількість годин

Розділ ІХ. Заходи щодо зміцнення навчально-матеріальної бази кабінету географії

п\п      Заходи щодо зміцнення навчально-матеріальної бази    Виконавець   Термін виконання            Примітка

Ірина Василівна Кузьменчук,

методист науково-методичного центру

іноземних мов і зарубіжної літератури

ІППО КУ імені Бориса Грінченка

Портфоліо як індивідуальна траєкторія

підвищення кваліфікації педагога

Модернізація освіти змушує по-новому поглянути не тільки на форми оцінювання досягнень учнів, а й шукати ефективні форми оцінювання педагогічної і науково-методичної діяльності вчителя. Однією з таких форм може стати Портфоліо вчителя, популярне в різних системах освіти.

Що таке Портфоліо? В перекладі з англійської – «папка, справа, посада»; з італійської – «папка з документами», «папка спеціаліста»; з французької - «викладати», «формулювати», «нести», а також «аркуш», «сторінка» або «досьє», «зібрання досягнень».

У ХV- XVIст. поняття «портфоліо» прийшло до нас із Західної Європи. В особливій папці під назвою «портфоліо» архітектори представляли замовникам ескізи своїх будівельних проектів. Уміст таких папок давав замовнику можливість скласти уявлення про професійні здібності майстра. У свій час у Портфоліо втілилювались найважливіші досягнення дизайнерів, фотографів, архітекторів. Сьогодні Портфоліо застосовують для демонстрації досягнень як організацій, так і окремих працівників.

У сфері освіти Портфоліо почали використовувати з середини 80-х років у Сполучених Штатах Америки. На думку автора книги «TheTeachingPortfolio» Пітера Зелдіна, Портфоліо вчителя - це черговий етап у розвитку професії. Сьогодні понад 1000 американських шкіл і вузів активно використовують Портфоліо.

На початку 2000-х років Портфоліо почали запроваджувати на освітніх просторах пострадянських країн.

Однозначного тлумачення терміна не існує. Кожен із дослідників і практиків пропонує своє визначення. Отже, Портфоліо – це:

$1·          візитна картка, тобто сукупність відомостей про людину, організацію, досьє, тобто сукупність документів, зразків робіт, фотографій, що дають уявлення про пропоновані можливості, послуги фірми чи спеціаліста (Новітній словник іноземних слів і виразів).

$1·          представлення у фактах педагогічних якостей і досягнень викладача, що включає спектр документів, які формують уявлення про специфіку підходу і ступінь ефективності професійної роботи вчителя.

$1·          візитка вчителя, що містить певні анкетні дані, інформацію про підвищення кваліфікації, досягнення, педагогічні технології і методи, що їх використовує вчитель, творчі роботи й методичні матеріали, відгуки про його роботу і публікації.

$1·          індивідуальна папка, у якій зафіксовані особисті професійні досягнення вчителя в освітній діяльності, результати навчання, виховання і розвитку учнів, внесок педагога в розвиток системи освіти.

$1·          спосіб фіксування й накопичення матеріалів, що демонструють рівень професіоналізму вчителя, його вміння вирішувати завдання своєї професійної діяльності, показує рівень підготовленості педагога і рівень його активності в класних і позакласних видах діяльності.

Як бачимо, тлумачення відрізняються лише акцентами. Загальне визначення терміна зі словника іншомовних слів і виразів вказує на дві основні закономірності Портфоліо:

$1·        візитна картка (тобто, інформація, яка дає уявлення про особу, і в широкому сенсі - людину як особистість);

$1·        досьє (тобто сукупність документів, які формують уявлення про здобутки у професійній діяльності цієї особистості).

     Інші визначення лише вказують вектор, за яким має рухатись учитель, упорядковуючи і обираючи для презентації свої здобутки (формування уявлень про підходи, ефективність роботи тощо). Портфоліо створюється з відповідною метою, виконує певні завдання, має різні види, тому вчитель може обрати будь-яке з визначень, керуючись поставленими перед ним завданнями.

     На наш погляд, найкраще визначає пріоритетну мету створення Портфоліо останнє визначення. Адже це не просто механічна фіксація здобутків упродовж звітного періоду, це засіб педагогічної діагностики, метод оцінки професіоналізму педагога, що дозволяє продемонструвати усі досягнення вчителя, зміщуючи акцент з оцінки на самооцінку. Це і форма рефлексії, що дозволяє вчителеві проаналізувати власну педагогічну діяльність, здійснити якісну оцінку результату і вибудувати план подальшої роботи, підвищити її ефективність. Це й інструмент для забезпечення моніторингу професійного зростання педагога.

       Таким чином, робота над Портфоліо розвиває дослідницьку культуру вчителя, удосконалюючи особистісну, соціальну й професійну компетентність – уміння самостійно здобувати, аналізувати й ефективно використовувати інформацію, уміння раціонально працювати у світі, що постійно змінюється. Орієнтуючись на самооцінку і рефлексію, Портфоліо вчителя може стати мотиваційною основою діяльності педагога і сприяти його особистісному розвитку, стимулюючи до самоосвіти й удосконалення професійної підготовки.

       В ідеї Портфоліо як у сучасній формі представлення професіоналізму педагога якнайкраще реалізується гасло сучасного життя «Освіта впродовж життя».

Створення Портфоліо дає змогу від адміністративної системи обліку результативності педагогічної діяльності вчителя перейти до об’єктивної системи оцінювання рівня успішності його професійної діяльності. Використання Портфоліо дає змогу вчителеві досягти таких цілей:

$1üпростежити еволюцію своєї професійної педагогічної діяльності;

$1ü систематизувати створені ним навчальні матеріали та інші доробки;

$1üстворити можливість гідного представлення колегам свого досвіду;

$1üсприяти розширенню методичного діапазону навчального закладу;

$1üпідготуватися до участі в конкурсах педагогічної майстерності;

$1üпідвищити рівень професійної конкурентоспроможності;

$1üпідготуватися до атестації.

     Таким чином, робота над створенням Портфоліо вирішує чимало завдань, що постають перед сучасним учителем та має широку сферу використання.

         Залежно від мети створення виділяють такі види Портфоліо:

$11.     «Папка досягнень», що спрямована на підвищення власної значимості вчителя і відображає його успіхи (уміщає грамоти, дипломи учителя й учнів, сертифікати, інформацію про перемоги в конкурсах тощо).

$12.     Рефлексивне Портфоліо, яке простежує динаміку особистісного розвитку вчителя, допомагає проаналізувати результативність його діяльності як у кількісному, так і в якісному плані протягом певного періоду (уміщує статті, відеокасети із записом уроків та позакласних заходів, що засвідчує якісні зміни в методиці викладання, удосконалення стилю викладання, набуття й розвиток навичок викладання тощо).

$13.     Проблемно-тематичне Портфоліо, пов’язане з написанням статті, реферату, наукової роботи, доповіді на конференції, узагальненням результатів діяльності за певною проблемою.

$14.     Методичне Портфоліо, яке містить зібрані або створені педагогом методичні матеріали, що засвідчують рівень його професіоналізму.

$15.     Презентаційне Портфоліо, яке містить стислий виклад основних досягнень учителя, відомості про його освіту, професійний досвід, наукові й методичні інтереси.

$16.     Комплексне Портфоліо, яке об’єднує всі попередні види Портфоліо, або декілька з них.

     Як окремий вид деякі дослідники виділяють Портфоліо, підготовлене для проходження атестації. Зміст і структуру такого Портфоліо визначає установа, яка атестацію проводить.

Залежно від авторства виділяють:

Залежно від носія інформації Портфоліо поділяють на «паперові» й електронні.

Під електронним Портфоліо сьогодні мають на увазі сайт-портфоліо, який останнім часом набуває популярності. Можливості інтернет-ресурсів дозволяють яскраво і різнопланово представити інформацію, ознайомити з нею велику кількість людей, обмінюватися досвідом з колегами. Крім того, сайт-портфоліо уможливлює постійне оновлення поданих на ньому матеріалів, що стимулює автора сайту до самовдосконалення і поетапного вирішення завдань задля поставленої мети.

Учителі-предметники, учасники творчих і дискусійних груп за допомогою мережі «Партнерство в навчанні» (http://ua.partnersinlearningnetwork.com) організовують свої спільноти. Ця створена за підтримки корпорації Microsoft Мережа об’єднує освітян з багатьох країн світу, допомагаючи їм розкрити творчий потенціал та знайти однодумців у справі покращення освіти. Приєднавшись до мережі, учитель має в ній власну сторінку – Мій блокнот. З неї можна отримати доступ до спільнот, які його цікавлять або які він же і створив, особистих і загальних документів та інших завантажених ним у мережу ресурсів.

Сайт-портфоліо не заперечує існування «паперового» Портфоліо, але значно розширює можливості самопрезентації.Автор сайта-портфоліо може зробити паперовий еквівалент електронного Портфоліо у вигляді стислого витягу, що містить матеріали з посиланнями на сайт-портфоліо.

        Загальноприйнятої моделі Портфоліо не існує, адже Портфоліо вчителя підпорядковане обраній меті, і саме вона визначає його тип, відображає індивідуальність автора, рівень його професійної майстерності, намічені ним шляхи до самовдосконалення. Велику роль у формуванні Портфоліо відіграє специфіка навчальної дисципліни, у межах якої воно створюється. Робота над створенням Портфоліо вимагає від учителя регулярного самомоніторингу, націленості на самовдосконалення.

             Підходи до укладання Портфоліо визначено такі:

$1ØПортфоліо вчителя - це не тільки втілення успіхів педагога, а й матеріал, що висвітлює різні сторони його роботи. Навіть не зовсім вдала експериментальна робота може засвідчити його дослідницький підхід до викладання та стати поштовхом до вдосконалення педагогічної діяльності.

$1ØГрамотно укладене Портфоліо відповідає передовсім на питання «ЯК?» і тільки після того на питання «ЩО?».

$1ØЗмістова наповненість Портфоліо відповідає принципу цілісності, що передбачає тематичну завершеність поданих матеріалів.

$1ØДобір інформації до Портфоліо здійснюється на основі принципів об’єктивності й достовірності.

$1ØВиклад інформації в Портфоліо підпорядковується двом основним правилам: послідовність і ясність, що передбачає структуризацію матеріалів, логічність і лаконічність усіх письмових пояснень.

$1ØУсі декларовані педагогічні уміння підтверджуються прикладами проведених учителем заходів - таким чином реалізується вимога щодо наочності результатів роботи;

$1Ø Усі матеріали Портфоліо повинні бути акуратно й естетично оформлені.

$1Ø Обсяг опису узагальнених й презентованих матеріалів має бути стислим (10-12 сторінок). Додатки можуть охоплювати більший обсяг, адже вони ілюструють усі тези представленого опису.

$1ØМатеріали Портфоліо датуються: часовий обсяг поміщених матеріалів визначається метою укладання Портфоліо (протягом п’яти років - Портфоліо для атестації тощо). Матеріали Портфоліо періодично оновлюються.

     Структура Портфоліо може бути різною. Універсальна структура Портфоліо вчителя містить 5 розділів. Залежно від мети і типу Портфоліо окремий розділ може бути поділено на менші частини або ж можуть додаватися нові розділи. Кожен із пунктів розділу може бути виділений в окремий розділ.

Розділ І. Загальні відомості про вчителя.

Розділ ІІ. Науково-методична діяльність.

Розділ ІІІ. Результати педагогічної діяльності.

Розділ IV. Позакласна діяльність з предмета.

                                                                     Розділ V. Навчально-матеріальна база.

Розділ І. Загальні відомості про вчителя (або Візитна картка).

   Цей розділ повинен представити педагога та розкрити процес його індивідуального розвитку. У розділі вказують:

$1·   Прізвище, ім’я, по батькові педагога. Поруч можна помістити портрет педагога, за бажанням – сформулювати девіз або педагогічне кредо.

$1·   Посаду (предмет, який викладається).

$1·   Категорію.

$1·   Назву навчального закладу.

$1·   Статус учителя. Вказується статус педагога у професійній галузі (учитель-методист, експерт, автор посібників, учасник конференцій, член товариства, здобувач наукового ступеня, керівник творчої групи, переможець або лауреат конкурсів, Відмінник освіти...). Бажано вказати рік освоєння кожного ступеня в професійному зростанні.

$1·   Інформацію про освіту (який заклад і коли закінчив учитель, яку спеціальність і кваліфікацію має відповідно до диплома). Якщо вчитель має декілька дипломів – указують усі.

$1·   Загальний трудовий і педагогічний стаж роботи. Перераховуються навчальні заклади, у яких працював педагог. Цей пункт особливий тим, що дає уявлення про педагогічний досвід педагога.

$1·   Інформацію про підвищення кваліфікації. У цьому пункті вказуються кількість і час проходження курсів підвищення кваліфікації, семінари та тренінги, які відвідував учитель у міжкурсовий період. Якщо учитель був організатором курсів або семінарів, - це варто вказати. Вказують також і відвідання курсів, які не пов’язані з професією педагога, а стосуються суміжних галузей.

$1·  

       Детальніше характеризуються ті курси (теми, модулі) із практики підвищення кваліфікації, які найбільше вплинули на стиль викладання вчителя, змінили його ставлення до викладання тощо.

$1·   Нагороди, грамоти, подяки. Цей пункт містить матеріали, що відображають досягнення вчителя в різних галузях: копії документів, які засвідчують наявність вчених і почесних звань і ступенів, державні нагороди, грамоти, дипломи різноманітних конкурсів. Бажано помістити нагороди, грамоти в порядку значимості. Певна частина відомостей цього розділу буде розташована на титульній сторінці, наприклад, прізвище, ім’я, по батькові, посада (предмет, який викладається), категорія, назва навчального закладу, проблема, яка досліджується, тощо.

       Якщо вчитель створює Портфоліо для участі в конкурсі, цей розділ можна доповнити інформацією про особисту карту вчителя (або виділити її в окремий підрозділ). В особистій карті вказуються всі дані про місцезнаходження вчителя і його навчального закладу, включаючи електронну адресу.

$1·   На титульній сторінці необхідно зазначити дату створення Портфоліо.

       Окремі пункти І Розділу можна виокремити і сформувати їх у розділ „Професійна автобіографія”. До цього розділу ввійдуть пункти „Посади і призначення”, „Карта самоосвіти вчителя”, „План самоосвіти на п’ять років”. У карті самоосвіти вказують джерела інформації, якими користується педагог. У плані самоосвіти вказують тему самоосвіти, мету і завдання професійного розвитку. До нього включають види діяльності, що характеризують цей процес (вивчення психолого-педагогічної і методичної літератури, розробку програмно-методичного забезпечення навчального процесу, узагальнення і розповсюдження досвіду роботи вчителя, підвищення кваліфікації тощо).

Розділ ІІ. Науково-методична діяльність.

   До цього розділу поміщають методичні матеріали, які свідчать про рівень професіоналізму педагога. Цей розділ містить:

$1·   Авторські програми з предмета, програми факультативів і гуртків, елективних курсів, досвід адаптації до предмета інноваційних технологій, конспекти відкритих уроків, завдання, що їх розробив педагог і які отримали громадське визнання.

$1·   Рукописи кандидатської і докторської дисертацій.

$1·   Результати творчого звіту, реферату, доповіді, статті.

$1·   Результати роботи в методичних об’єднаннях, радах, комісіях, проблемних творчих групах, співробітництво з методичним центром, Інститутом післядипломної педагогічної освіти, проведення педагогічної практики, участь в оргкомітеті і журі олімпіади тощо.

$1·   Результати проведення експериментальної, дослідницької роботи. Результати апробації підручників, посібників, педагогічних програмових засобів.

$1·   Аналіз програми з предмета та обґрунтування вибору комплекту навчально-методичної літератури, аналіз підручників.

$1·   Обґрунтування вибору і використання освітніх технологій.

$1·   Обґрунтування вибору і застосування засобів педагогічної діагностики для оцінки освітніх результатів.

$1·   Методику використання сучасних освітніх технологій, у тому числі ІКТ в освітньому процесі, технологій навчання дітей з проблемами розвитку тощо. (За бажанням цей пункт можна виділити в окремі розділи: «Сучасні освітні технології», «Інноваційна діяльність». Учителю необхідно вказати новинки, які застосовувались у його роботі і дозволили оптимізувати навчально-виховний процес та досягнути найкращого результату. Вчителю легше буде висвітлювати це питання, якщо педагогічний колектив школи бере участь в експерименті або впроваджує інноваційну діяльність, є експериментальним майданчиком наукового закладу або якщо тема розробляться методичним об’єднанням учителів-словесників).

$1·   Інформацію про участь у професійних і творчих педагогічних конкурсах. (За бажанням цей пункт можна виділити в окремий розділ «Участь у професійних конкурсах», у якому висвітлити, у яких конкурсах, конференціях брав участь учитель, з якою метою, яку проблему педагогічної діяльності висвітлював, що йому дав такий досвід).

$1·   Інформацію про участь у методичних і предметних тижнях.

$1·   Інформацію про організацію і проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів тощо.

       В окремий розділ, за потребою, можна помістити інформацію „Узагальнення і поширення педагогічного досвіду”. Ця проблема може стати й провідною метою для укладання Портфоліо. У цьому розділі перераховують і аналізують усі заходи, пов’язані з визначеною темою досвіду за вказаний в Портфоліо період: теми й дати виступу на педрадах, семінарах, конференціях, публікації у фахових виданнях, створені методичні розробки і виконані проекти, курси підвищення кваліфікації, які стосуються теми досвіду.

Розділ ІІІ. Результати педагогічної діяльності.

       Матеріали цього розділу повинні формувати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності. За допомогою інтерв’ю, співбесіди, спостереження, ранжування, анкетування, зрізів знань, аналізу перевірочних і творчих робіт необхідно регулярно проводити спостереження за результативністю навчально-виховної роботи з предмета.

       У цьому розділі поміщають:

$1·Матеріали, що демонструють результати опанування учнями програм з предмета і сформованості в них ключових компетенцій з дисципліни.

$1·Порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за звітний період на основі контрольних зрізів, участі вихованців в олімпіадах і конкурсах різних рівнів.

$1·   Результати проміжної підсумкової атестації учнів: відомості про наявність медалістів, відомості про вступ до вузів за спеціальністю.

$1·   Опис творчих робіт учнів.

$1·   Опис науково-дослідної роботи учнів.

Безперечно, діаграми, графіки, покликані висвітлити позитивну динаміку досягнень учнів і справляють позитивне враження. Проте, важливіше продемонструвати зацікавленість учнів предметом, їхнє бажання продовжувати читати впродовж життя, незважаючи на обраний фах. Їхню здатність критично мислити, творчо підходити до вирішення проблем, висловлення власної позиції. Здійснити це можна за допомогою анкетування, опитування й інших методів діагностики; подачі фрагментів поточних учнівських робіт, відгуків колег, батьків тощо, поміщених у додатках. На основі виконаних творчих робіт учнів необхідно визначити їх успішність і якість, вміння самостійно обробляти інформацію, використовуючи велику кількість джерел, вміння застосовувати ІКТ для реалізації мети тощо.

Розділ IV. Позакласна діяльність з предмета.

         Розділ повинен містити такі документи:

$1·   Список творчих робіт, рефератів, навчально-дослідних робіт, проектів, які виконали учнів з дисципліни.

$1·   Список переможців олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних марафонів тощо.

$1·   Сценарії позакласних заходів, фотографії, диски із записом заходів (у додатках).

$1·   Програми роботи гуртків, факультативів, елективних курсів тощо.

$1·   Опис позакласної роботи з предмета.

$1·   Інші документи.

Розділ V. Навчально-матеріальна база.

   Цей розділ містить:

$1·   Перелік словників та іншої довідкової літератури з предмета.

$1·   Список наочності (макети, схеми, ілюстрації, портрети тощо).

$1·   Перелік технічних засобів для впровадження ІКТ у навчально-виховний процес (комп’ютер, проектор, SMART-дошка, мультимедійні підручники, аудіо-відео-посібники тощо).

$1·   Перелік дидактичного матеріалу (прикладів виконання завдань, написання творів і под.).

$1·   Презентації інформаційних проектів учнів, які можна використовувати як довідкову літературу.

$1·   Інші документи.

         Окремим розділом можна помістити інформацію, яка містить опис громадської діяльності вчителя. Наприклад, членство у профспілці, асоціації викладачів зарубіжної літератури, керівництво шкільним (районним) методичним об’єднанням, наставництво, керівництво школою молодого вчителя тощо.

         Велике значення в роботі педагога має його діяльність як класного керівника. До такого розділу можна помістити аналіз результативності роботи з батьками й учнями, подати результати діагностик і самоаналіз педагога, аналіз роботи з батьками, опис виховних технологій, які використовує наставник під час роботи з учнями тощо.

         За бажанням, до Портфоліо можна додати розділ «Факти, які варто згадати», у який можна помістити інформацію, що не підходить до жодного розділу. Наприклад, відомі імена випускників учителя, публікації про вчителя у пресі та ін.

         Насамкінець висловимо декілька методичних порад.

         Портфоліо – це живий документ, який вимагає до себе уваги й безперервного коригування даних, що застаріли, і внесення нових матеріалів. Перед початком створення Портфоліо необхідно чітко сформулювати мету, з якою вчитель його укладатиме, і поміщати до Портфоліо ті, документи, які сприяють реалізації обраної теми. Структура і виклад матеріалу залежить від поставлених завдань та від індивідуальності вчителя.

$1·               Готуючись до укладання Портфоліо, учитель має обміркувати, які розділи буде містити Портфоліо і яка інформація складатиме кожен розділ. За необхідності можна робити посилання з одного розділу на інший.

Коментар до Портфоліо повинен бути вдумливим, відображати думки вчителя щодо його діяльності, давати повну картину творчого зростання педагога. Він може бути представлений у вигляді вступу, пояснювальної записки, есе і т.ін.

Особливу цінність у вчительському Портфоліо мають матеріали про участь педагога в професійних конкурсах, виступи на конференціях, проведення майстер-класів, результати анкетування й відгуки про творчу (або експериментальну) роботу, рецензії на підручник, статтю, аналіз проведеного відкритого уроку, резюме, підготовлене педагогом з оцінкою власних професійних досягнень.

         Як уже зазначалось, обсяг опису в Портфоліо не повинен бути великим, усі матеріали, зокрема відгуки, поміщають у додатки.

         У Додатках може бути розміщено такі матеріали:

$1·   автобіографія, у якій розкривається значення обраної професії в житті вчителя, його схильність до викладання предмета;

$1·   педагогічна філософія – основні підходи до навчання і виховання учнів;

$1·   матеріали виступів на педрадах, семінарах, конференціях;

$1·   публікації (найвагоміші);

$1·   розробки уроків і позакласних заходів, пам’ятки, програми факультативів тощо;

$1·   копії рецензій на посібники, підручники тощо;

$1·   копії документів, що засвідчують проходження курсів ПК, участь у конференціях, семінарах тощо;

$1·   копії дипломів, грамот, сертифікатів, які отримав учитель і його учні;

$1·   зразки творчих робіт і проектів учнів;

$1·   пояснення вчителя до створеного Портфоліо.

Для полегшення роботи над Портфоліо необхідно систематизувати свій доробок. Тому варто завести папки-накопичувачі, розміщуючи в них створені матеріали за рубриками. Можна складати картотеки матеріалів, що дозволить, якісніше готуватися до проведення уроків. Необхідно постійно контролювати процес і результати своєї діяльності, адже без цього складно своєчасно коригувати зроблене, давати йому оцінку, удосконалювати роботу. Доцільно скласти план самоосвіти, що допоможе своєчасно вносити в освітній процес елементи нового, і забезпечить систематичне зростання педагогічної майстерності. Корисно використовувати кожну можливість поділитися досвідом або взяти участь у вивченні досвіду іншого вчителя.

Кожний учитель має вагомий доробок, з якого слід почати створення Портфоліо – сучасної форми презентації свого професіоналізму.

Інтернет-ресурси:

$11.     Габбасова Н. Г.«Портфолио учителя.  Обобщение и систематизация педагогических достижений» Педагогический альманаха «День за днем» - CHELPRO.RU

$12.     http://teacher.at.ua/publ/primernaja_struktura_portfolio_uchitelja/19-1-0-3979

$13.     Портфоліо вчителя. http://prokinana.narod.ru/

$14.     Портфоліо вчителя. http://chelpro.ru/dotcom-professional/portfolio-uchitelya

$15.     Фестиваль педагогических идей. Открытый урок.http://festival.1september.ru/articles/533195/

$16.     http://45minut.info/index/portfolio_uchitelja/0-23

$17.     Портфоліо вчителя. http://www.openclass.ru/stories/96442

$18.     http://www.den-za-dnem.ru/page.php?article=390

$19.     Самоосвіта вчителя. http://edunet.zn.uz/593

$110.Мухина И.А. Что такое педагогическая мастерская?

http://www.lelien.org/spip.php?article56

$111.Педагогическаямастерская как форма взаимодействия педагогов. \\

http://www.school_15001.edu35.ru/pedsovet3.doc.doc.

Про результати конкурсного відбору підручників за фрагментами електронних версій для 5-х та 10-х класів

Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників

Відповідно до частини шостої статті 51 Закону України «Про освіту» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про сертифікацію педагогічних працівників, що додається

2. Міністерству освіти і науки спільно з Державною службою якості освіти та її територіальними органами, Українським центром оцінювання якості освіти та регіональними центрами оцінювання якості:

провести у 2019 році відповідно до Положення, затвердженого цією постановою, пілотний проект із сертифікації двох тисяч педагогічних працівників (вчителів початкових класів)пропорційно їх кількості в кожній області та місті Києві, стаж роботи яких на відповідній посаді на момент їх реєстрації не може бути менше двох років;

дозволити залучати відповідно до законодавства працівників державних, комунальних закладів освіти та органів управління у сфері освіти місцевих державних адміністрацій до проведення сертифікації.

ПОЛОЖЕННЯ

про сертифікацію педагогічних працівників

Загальні положення

1. Це Положення встановлює засади функціонування системи сертифікації педагогічних працівників закладів освіти та порядок її проведення.

2. Терміни у цьому Положенні вживаються у такому значенні:

експерт – педагогічний, науково-педагогічний працівник закладу освіти чи інша особа, якого (яку) включено до загального списку експертів, які можуть залучатися до проведення сертифікації, що затверджується Державною службою якості освіти (далі – Служба);

електронне портфоліо (далі – е-портфоліо) – матеріали, сформовані учасником сертифікації в електронному вигляді, що містять відеозапис проведеного ним навчального заняття (фрагментів навчальних занять), його (їх) опис та самооцінювання;

кабінет учасника сертифікації – веб-сервіс, що створюється для кожного учасника сертифікації на веб-сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО);

незалежне тестування професійних компетентностей (далі – незалежне тестування) – складова сертифікації, що передбачає перевірку професійних компетентностей учасника сертифікації та проводиться шляхом виконання ним тестових завдань (тестів);

реєстр сертифікатів – база даних про видані педагогічним працівникам сертифікати, що формується та зберігається в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі – ЄДЕБО);

сертифікат – сформований в електронному вигляді документ, що надається педагогічному працівникові за результатами успішного проходження ним сертифікації,технічний опис якого затверджується МОН;

учасник сертифікації – педагогічний працівник, якого зареєстровано для проходження сертифікації;

файлообмінник – електронний безкоштовний ресурс в мережі Інтернет, що надає користувачеві місце для розміщення його електронних матеріалів і забезпечує цілодобовий доступ до нього (Google Диск, eDisk, Mega.nz, Dropbox.com та інші).

3. Обробка персональних даних педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

5. Сертифікація складається з:

6. Сертифікація організовується МОН та проводиться УЦОЯО, регіональними центрами, Службою, її територіальними органами.

Графік проведення сертифікації визначається наказом МОН.

7. У процесі проведення сертифікації педагогічних працівників УЦОЯО:

1. здійснює організаційно-технологічне забезпечення незалежного тестування;
6. вивчення (моніторингу) практичного досвіду роботи учасників сертифікації не пізніше ніж за два тижні до дати засідання міжвідомчої експертної комісії при МОН, на якому встановлюватимуться порогові бали;

9) здійснює розподіл учасників сертифікації між сесіями та аудиторіями в пунктах тестування;

10) організовує доставку матеріалів незалежного тестування:

з УЦОЯО до пунктів тестування;

з пунктів тестування до пунктів обробки;

11) організовує діяльність апеляційної комісії при УЦОЯО (далі – апеляційна комісія), предметних фахових комісій при УЦОЯО, які діють відповідно до положень, затверджених МОН;

12) персоніфікує виконані учасниками сертифікації роботи незалежного тестування, установлює персональні результати незалежного тестування;

13) анулює за рішенням апеляційної комісії результати незалежного тестування;

14) формує в електронному вигляді відомості результатів незалежного тестування;

15) передає Реєстр сертифікатів педагогічних працівників, які пройшли сертифікацію, до ЄДЕБО.

8. У процесі проведення сертифікації педагогічних працівників регіональні центри:

1) взаємодіють з органами управління у сфері освіти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, закладами освіти з питань організації та проведення незалежного тестування;

2) організовують та/або здійснюють у закріплених регіонах реєстрацію осіб для участі в сертифікації;

3) формують разом з обласними органами управління освітою та закладами освіти мережу пунктів тестування;

4) утворюють тимчасові пункти;

5) співпрацюють з органами управління у сфері освіти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування щодо кадрового забезпечення пунктів тестування;

6) залучають працівників відповідно до Порядку залучення педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників та інших фахівців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 222 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 33, ст. 969), для виконання обов’язків у:

пунктах тестування:

відповідальних за пункт проведення зовнішнього оцінювання;

помічників відповідального за пункт проведення зовнішнього оцінювання;

старших інструкторів;

інструкторів;

чергових пункту проведення зовнішнього оцінювання;

пунктах обробки – спеціалістів з обробки документів працівників, матеріалів зовнішнього оцінювання, реєстраційних матеріалів;

Реєстрація для проходження сертифікації

10. Подання реєстраційних документів педагогічними працівниками, які бажають пройти сертифікацію (далі – реєстрація), здійснюється в строки, що встановлюються МОН, та триває не менше 3 тижнів.

1) оформлену реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується із використанням спеціального сервісу, розміщеного на веб-сайті УЦОЯО;

2) копію паспорта громадянина України, а в разі його відсутності – іншого документа, що посвідчує особу педагогічного працівника;

3) копію одного з таких документів:

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків або картки фізичної особи - платника податків, або сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку із даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

4) довідку із закладу освіти, у якому працює педагогічний працівник, який реєструється, в якій має бути вказано інформацію про нього:

прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності);

назва посади (з уточненням фаху, за яким працює);

загальний стаж педагогічної діяльності;

стаж роботи на займаній посаді;

спеціальність (за дипломом);

кваліфікаційна категорія (за наявності);

педагогічне звання (за наявності).

Особа, в документах якої містяться розбіжності в персональних даних, також має подати копію відповідного документу (свідоцтва про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові), та/або свідоцтва про шлюб, та/або свідоцтва про розірвання шлюбу).

12. Для формування бланка реєстраційної картки-заяви педагогічний працівник має скористатися спеціальним сервісом, розміщеним на веб-сайті УЦОЯО, та вказати такі дані:

1) прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності);

2) число, місяць і рік народження;

3) серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (у разі його відсутності – іншого документа, що посвідчує особу), на підставі якого здійснюється реєстрація;

4) реєстраційний номер облікової картки платника податків (особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зазначає серію (за наявності) номер паспорта, у якому проставлена відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

5) номери контактних телефонів;

7) адресу електронної поштової скриньки;

8) найменування закладу освіти, в якому працює;

9) назву посади (з уточненням фаху, за яким працює);

10) загальний стаж педагогічної діяльності;

11) стаж роботи на займаній посаді;

12) кваліфікаційну категорію (за наявності);

13) педагогічне звання (за наявності);

16. Опрацювання комплектів реєстраційних документів здійснюється регіональним центром упродовж не більше 10 календарних днів із моменту їх отримання.

17. Для кожного учасника сертифікації має бути створено кабінет учасника сертифікації, доступ до якого здійснюється в порядку, визначеному УЦОЯО.

18. Кожному учаснику сертифікації регіональний центр надсилає рекомендованим поштовим відправленням навказану ним у реєстраційній картці-заяві адресу повідомлення учасника сертифікації, у якому зазначаються:

1) інформація, внесена до бази даних УЦОЯО;

2) логін та пін-код доступу до кабінету учасника сертифікації на сайті УЦОЯО.

19. Педагогічному працівникові може бути відмовлено в реєстрації для участі в сертифікації у таких випадках:

2) надання недостовірної інформації;

3) неналежного оформлення документів, необхідних для реєстрації;

20. У разі прийняття рішення про відмову в реєстрації педагогічному працівнику рекомендованим листом надсилається:

1) витяг із протоколу засідання регламентної комісії, у якому зазначено причину відмови;

2) документи, надіслані педагогічним працівником для реєстрації;

3) реєстраційну картку (без частини, що містить заяву).

Заява про участь у сертифікації, а також копії документів, надісланих педагогічним працівником для реєстрації, зберігаються в регіональному центрі.

21. Особа, якій відмовлено в реєстрації через підстави, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 19 цього Порядку, може у строк, відведений для реєстрації,повторно подати комплект реєстраційних документів, усунувши причини, що стали підставою для відмови.

Незалежне тестування професійних компетентностей

учасників сертифікації

23. Інформація про місце, дату та час проведення незалежного тестування надається шляхом розміщення в кабінеті учасника сертифікації листа-виклика для участі в незалежному тестуванні не пізніше ніж за два тижні до початку його проведення.

Для проведення незалежного тестування також можуть використовуватися приміщення закладів освіти на безоплатній основі у порядку, визначеному МОН.

Учасник сертифікації, у якого відсутній документ, що посвідчує особу, до незалежного тестування не допускається.

Під час проходження незалежного тестування учасники сертифікації повинні дотримуватися правил проходження незалежного тестування, визначених УЦОЯО.

Результати незалежного тестування можуть бути анульовані на підставі рішення апеляційної комісії за поданням регламентних комісій у разі порушення учасником сертифікації правил проходження незалежного тестування.

Результати незалежного тестування оприлюднюються шляхом їх розміщення в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 21 календарний день після його проведення.

1. УЦОЯО шляхом накладання електронного цифрового підпису з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис».

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановлення результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату учасник сертифікації може подати до УЦОЯО апеляційну заяву щодо результатів незалежного тестування (далі - заява щодо результатів).

Подання заяв щодо результатів здійснюється протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування (з урахуванням дня офіційного оголошення).

Розгляд апеляційної заяви щодо результатів здійснює апеляційна комісія.

Вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації

2. уніфіковані форми для оцінювання практичного досвіду роботи учасників сертифікації та методичні рекомендації експертам щодо їх заповнення;

30. Склад експертної групи, яка вивчає практичний досвід роботи учасника сертифікації безпосередньо в закладі освіти (за основним місцем його роботи), не може бути менше двох осіб.

Експерти, які входять до складу експертної групи, не повинні мати конфлікту інтересів з учасниками сертифікації, роботу яких вони вивчають (зокрема, бути жителями однієї адміністративно-територіальної одиниці (міста, села, селища), співробітниками одного закладу освіти, співавторами наукових робіт тощо).

31. Вивчення практичного досвіду роботи учасника сертифікації здійснюється відповідно до критеріїв та в порядку, затверджених Службою.

Учасник сертифікації ознайомлюється з експертним висновком, що засвідчується його підписом.

Копія експертного висновку надається учаснику сертифікації.

У випадку, якщо кількість балів, що відобразилася в кабінеті учасника сертифікації, не відповідає кількості набраних ним балів, що зазначена в копії експертного висновку, учасник сертифікації впродовж 5 календарних днів з моменту відображення відповідної інформації в його кабінеті має право звернутися до Служби з вимогою про виправлення технічної помилки. У випадку підтвердження наявності технічної помилки Служба зобов’язана невідкладно повідомити про це УЦОЯО.

34. Кожен учасник сертифікації має зафіксувати свою педагогічну майстерність з формування ключових компетентностей і наскрізних вмінь учнів у створеному ним е-портфоліо.

Для створення е-портфоліо учасник сертифікації має:

1. Національній освітній електронній платформі у разі отримання сертифіката;

1. .

Категорично забороняється робити повторний відеозапис одного і того ж навчального заняття (фрагментів навчальних занять) з тими самими учнями, що не обмежує учасника сертифікації у кількості відеозаписів інших навчальних занять (чи їх фрагментів), які він проводить відповідно до календарного плану своєї роботи.

36. Не пізніше терміну, визначеного затвердженим МОН графіком проведення сертифікації, кожен учасник сертифікації має завантажити створене ним е-портфоліо у свою папку, гіперпосилання на яку зазначено в його кабінеті.

Методичні рекомендації щодо створення, змісту та завантаження                    е-портфоліо затверджуються МОН за поданням Служби.

Визначення результатів сертифікації та видача сертифікатів

Комісія утворюється наказом МОН, яким затверджується положення про неї та її персональний склад.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, кількість набраних балів яких за кожною зі складових сертифікації дорівнює або перевищує встановлені Комісією порогові бали.

Для прийняття остаточного рішення щодо видачі (невидачі) сертифікатів учасникам сертифікації, які подолали пороговий бал за результатами незалежного оцінювання і не подолали пороговий бал за результатами вивчення практичного досвіду їх роботи, Комісія може створити експертну групу у складі не менше п’яти експертів. Експертна група має право змінити кількість набраних кожним із учасників балів, зафіксовану у відповідних експертних висновках, на підставі оцінювання їхньої педагогічної майстерності, зафіксованої в їхніх           е-портфоліо. Рішення експертної групи оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні експертами. Рішення щодо видачі сертифіката приймається не менш ніж двома третинами голосів від затвердженого складу експертної групи.

Інформація про успішність проходження сертифікації розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 10 робочих днів з моменту установлення Комісією порогового балу,що необхідний для прийняття рішення про видачу сертифіката.

Учасникам сертифікації, щодо яких надійшла і була підтверджена інформація про репетицію навчальних занять перед відвідуванням експертної групи чи з метою відеозапису, рішенням Комісії сертифікат не видається.

Графічне зображення сертифіката має містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, дату, номер наказу про видачу сертифіката із зазначенням строку його дії. Технічний опис сертифіката затверджується наказом МОН.

Фінансування заходів з проведення сертифікації

3. 42.Фінансування заходів, що проводяться УЦОЯО, регіональними центрами під час підготовки, проведення та визначення результатів незалежного тестування, здійснюється за рахунок коштів, передбачених для реалізації бюджетної програми 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами».

_______________________________________

Клятва молодого вчителя

Заради  дитини , заради майбутнього людства як учитель і вихователь

клянуся:

-поважати особистість дитини ;

-забезпечувати її фізичну і духовну недоторканність ;

-розвивати її вроджені здібності їй на користь і на користь оточуючим ;

-не ламати , а зміцнювати волю дитини ;

-відкривати їй шлях до пізнання світу ;

-не позбавляти її надії ;

-показати їй , як знайти щастя в малому , розвивати в ній потяг до кращого ;

-вчити її служінню істині та терпимості до помилок ;

-піклуватися про те , щоб залишити прийдешнім поколінням світ  , у якому варто буде жити ;

-бути прикладом для дитини , показати , як боротися зі спокусами і труднощами ;

-протистояти обставинам , якщо вони заважатимуть мені реалізувати вищезгадані  принципи.

Положення про інтернатуру

Інтерактивні методи навчання

Класифікація інноваційних педагогічних технологій

Рекомендації для організації роботи з обдарованими учнями

Памятка для самоаналізу уроку

Передові педагогічні технології

Поради досвідчених колег молодому вчителю

Портфоліо молодого вчителя

Рекомендації та поради

Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя до уроку